Постанова Колегії НКО (прот. № 9. 25/ІІ - 1929 р.)
Про роботу НКО УСРР у справі задоволення культосвітніх потреб українського населення, що живе на терені РСФРР та інших Союзних Республік. (Допов. т. Бунякин).
Внесений т. Бунякиним, у виконання постанови Колегії НКО з 19/ХІІ - 28 р. (прот. № 30), проект постанови Колегії „Про роботу НКО УСРР у справі задоволення культурних потреб українського населення, що живе на терені РСФРР та інших Союзних Республік” – затвердити в такій редакції:
„НКО УСРР, як орган Української Радянської державності, що виконує керівничо-провідну роль в утворенні загальнокультурних вартостей всього українського народу, повинен свідомо ставити перед собою завдання практичного обслуговування культурних інтересів та потреб всього українського народу, тобто не тільки населення УСРР, а також українців інших радянських республік. Звідсіль для НКО УСРР виникає ціла низка завдань в напрямку допомоги відповідним органам інших республік Союзу щодо культосвітнього обслуговування українського населення за межами УСРР по всіх галузях робота Наркомосвіти. Ця допомога має виявлятися такими шляхами:
1) В галузях Соцвиху сприяти: 1) забезпеченню українських шкіл в інших радянських республіках відповідними вчителями; 2) постачанню трудшколам підручників; 3) використовуванню Взіно для підвищення кваліфікації учителів українських шкіл поза межами УСРР.
2) В галузі Профосу: Встановити певну кількість місць по вузах УСРР усіх типів для українців із інших республік Союзу, вживаючи заходів до забезпечення цих слухачів стипендіями.
3) В галузі Політосу: 1. Відряджати для роботи серед українського населення інших радянських республік певну кількість робітників, що кінчають факполітос Харківського ІНО за заявками відповідних органів Наросвіти Союзних республік; 2. Виділити на факполітосі місця для підготовки робітників з місцевих українців за командировками відповідніх органів Наросвіти Союзних Республік. 3. Взяти на себе консультацію в питаннях методичних та видавничих щодо літератури в галузі Політосвіти. 4. Взяти на себе командировку лекторів на курси підготовки та перепідготовки політосвіт робітників за рахунок місцевих органів Наросвіти Союзних Республік; 5. Сприяти відповідним органам Союзних Республік в комплектуванні бібліотек українською літературою.
4) В галузі мистецтва: Використовувати для обслужування українського населення Союзних республік українські пересувні виставки, театри, музичні капели тощо; притягати талановитих українських робітників та селян з - поза меж УСРР до наших мистецьких вузів, а також до наших театрів, опер тощо.
5) Кіно: Щоб обслуговувати художні потреби українського населення в Союзних республіках, Використовувати українські кінофільми, а також подбати про те, щоб на всіх кінофільмах, які будуть демонструвати в пунктах, заселених компактними масами українців, були надписи українською новою.
6) Радіо:Улаштовувати радіоконцерти українською мовою в пунктах з компактними масами українського населення.
7) В галузі науково-дослідчої роботи. а) Вважати за необхідне втягнення наукових українських робітників до дослідчих установ УСРР так аспірантами і співробітниками, як і членами.
б) Поставити перед редакціями наших наукових часописів питання про втягнення до співпраці і вміщення статів наукових робітників українців з інших республік Союзу.
в) В музеях УСРР (етнографічних, історичних і т. інш.) розпочати збір матеріалів і влаштувати, в разі потреби, спеціальні відділи тощо.
г) Набувати для бібліотек книжки й інші матеріали з історії життя та побуту українців інших Союзних республік.
д) Упрнауці і науковим установам поставити науково-дослідну роботу в галузі вивчення історії, побуту, діалектів та економіки українського населення, що живе на терені Союзних республік.
е) Для вивчення українських масивів за межами УСРР організувати експедицію для вивчення культурного та економічного побуту українського населення.
8) Методика та методологія. Сприяти пристосуванню програм до умов роботи українських культ. освітніх установ в Союзних республіках.
9) В галузі видавництва.
а) 3 огляду на те, що перед ДВУ стоїть завдання обслуговувати літературою українців Союзних Республік, вважати за потрібне, щоб ДВУ в своїх видавничих планах передбачило видання українських класиків, нових пролетарських творів і нових творів української літератури для задоволення культурних потреб українців Союзних республік.
б) ДВУ та іншим видавництвам України вжити заходів до продажу української літератури в місцевостях Союзних Республік, де скупчено маси українського населення.
в) Вжити заходів до розповсюдження української преси серед українського населення Союзних Республік, для ознайомлення його зі станом культурного процесу на Україні та завданнями і перспективами в цій справі.
г) ДВУ та іншим українським видавництвам передбачити в своїх видавничих планах відання творів українських авторів Союзних республік, а Центрвидаву звернути увагу на видання української літератури.
д) Редакціям усіх наукових, літературних та зосібна - педологічних журналів слід притягти до участи в своїх журналах українських кореспондентів із Союзних Республік.
е) Щоб ознайомити трудяще населення УСРР зі станом роботи серед українців Союзних республік, слід на сторінках усіх періодичних та щоденних українських видань систематично висвітлювати питання освітньої роботи серед українців поза межами УСРР.
ж) Налагодити постійну бібліографічну інформацію українського населення.
10) I. а) Вжити всіх заходів для проголошеннях наукових, освітніх, культурних з’їздах, конференціях тощо, які відбуваються в УСРР, наукових, культурних, педагогічних інших робітників та представників культурно-освітніх організацій українського населення з поза меж УСРР.
б) Поширити організацію взаємного обміну екскурсіями між УСРР та українським населенням інших республік, організуючи подорожі українських письменників, митців, педагогів і т. інш. до українських територій поза межами України, а також - навпаки – приїзд українських робітників і селян з-поза меж України до УСРР.
II. Потреба в цих заходах підкреслюється ще тим, що ввідповідні органи Наросвіти Союзних республік проводять недостатню роботу щодо .культосвітнього обслуговування українського населення, а іноді буває і перекручування лінії, що гальмує нашу роботу і перекладає весь тягар роботи на органи УСРР. Це все ускладнює можливу та потрібну роботу НКО УСРР і вимагає заходів, які б усунули перешкоди і полегшили виконання завдань НКО УСРР в цій галузі. Цього слід досягнути шляхами об’єднаних нарад, взаємного обміну доповідями на різні питання, взаємного запрошення на наради, з’їзди, конференції, екскурсії тощо, а тому :
ІІІ. Ураховуючи, що обов'язок культурно-освітнього обслуговування 8 мільйонів українців. поза межами України полягає на державні органи тих Радянських республік, де перебуває теє українське населення і передовсім на їх НКО та „ГИЗи”, зокрема - на НКО та „ГИЗ” РСФРР. констатувати, що на ДВУ УСРР і взагалі на культурно-освітніх організаціях УСРР полягає завдання загальної роботи в галузі української літератури, мистецтва і взагалі української культури, складання загально - культурних вартостей і тим допомога піднесенню культурного рівня українського населення поза межами УСРР.
Тому визнати, що обов'язок провадити фінансові й інші матеріальні витрати на забезпечення українського населення поза межами України полягає не на НКО УСРР і його органи, а на НКО державні органи тих Радянських республік, де перебуває дане українське населення, НКО -УСРР не може взяти на себе переводити додаткові витрати на окремі тиражі української книжки, літературу, підручники тощо для українського населення поза межами України за рахунок загальних коштів та паперу ДВУ і інших органів УСРР. Все це мусить бути переведене за рахунок відповідних органів РСФРР. ДВУ УСРР може взяти на себе переведення додаткових тиражів за рахунок додаткових коштів і паперу, відпущених НКО РСФРР. Також мусить стояти справа і в іншій зазначеній вище роботі, що має і що може переводити НКО і його органи. Оскільки ті матеріальні витрати на зазначені завдання не будуть взяті на себе державними органами Республік, де перебуває українське населення, вони будуть непосильні для УСРР, Тому питання, наприклад, прийняття до ВУЗів і інших освітніх установ учнів з поза меж України мусить переводитися не за рахунок стипендіального фонду УСРР, а за рахунок додаткових коштів і стипендій, відпущених НКО РСФРР та інших радянських республік.
Зокрема треба зазначити складність справи учительської. Педагогічні ВУЗи УСРР мають обов'язкове навчання української мови, тому, учителі УСРР, кінчаючи ці ВУЗи, мають можливість перейти на роботу до РСФРР так до української, як і до російської школи. Учителі ж з РСФРР, що закінчують тамошні ВУЗи, не знаючи української мови, де її не введено предметом по ВУЗах РСФРР, не можуть здебільшого перейти до роботи до УСРР. Брак українських педвузів в РСФРР, повна відсутність їх в багатьох місцях, де українське населення, призводить до великого попиту на українських учителів, що задовольняється здебільшого проголошенням учителів з УСРР, складає несприятливі умови для УСРР щодо забезпечення плану переведення початкового загального навчання. До встановленого вже дефіциту в 6.000 учителів, які потрібні для переведення загального навчання складеться додатковий дефіцит учителів, за переходом учителів з УСРР до українських шкіл РСФРР.
Все це висовує на чергу порядку денного погодження між НКО УСРР та НКО інших радянських республік в справі забезпечення культурно-освітніх потреб українців поза межами України.
IV. Одне задоволення культурних потреб українського населення в Союзних республіках - без забезпечення обслуговування цього населення на рідній мові в роботі всіх радянських та громадських організацій - є лише частиною здіснення нацполітики, це єдино забезпечить задоволення культурних потреб тамтешнього українського населення та урегулює його попит до НКО УСРР, Тому необхідно звернутися до ВУЦВКу з проханням поставите перед Союзним Урядом, питання про всебічне соціально-культурно задоволення потреб українського населення Союзних республік, виділення національних районів і сільрад в районах компактного заселення українцями для переведення праці в цих районах по всіх так державних, як і громадських організаціях рідною мовою українського населення, як це поставив зараз завданням Облвиконком ЦЧО для селян українських округ ЦЧО.
